Ваш бізнес під контролем: яку інформацію податкова отримує без перевірки
Яку інформацію ДПС отримує без перевірки: звітність, ЄРПН і ПРРО, державні реєстри, банки, CRS. Де межі повноважень і що каже Верховний Суд.
Багато підприємців вважають, що податкова дізнається подробиці про компанію лише тоді, коли призначає перевірку й вимагає первинні документи.
Насправді в ДПС є законні способи отримувати й аналізувати великий обсяг інформації без документальної чи фактичної перевірки. Звітність, державні реєстри, розрахункові операції, дані про контрагентів, банківські рахунки і навіть фінансові активи за кордоном використовують, щоб оцінити податкові ризики.
Тож уявлення про вашу діяльність у податкової може скластися задовго до першого запиту на документи. Нижче — яку інформацію отримують контролюючі органи, на яких підставах і де межа їхніх повноважень.
Звідки податкова бере інформацію
Головні правила — у статтях 20 і 72–74 Податкового кодексу України.
За п. 72.1 ПКУ податкова інформація надходить:
- від платників податків і податкових агентів (звітність, відомості про операції, дані РРО);
- від органів влади, органів місцевого самоврядування та НБУ;
- від банків та інших фінансових установ;
- від органів влади інших держав і міжнародних організацій;
- за результатами податкового контролю;
- з інших джерел: оприлюднена інформація, скарги споживачів тощо.
Стаття 73 ПКУ визначає, як цю інформацію отримують, а стаття 74 — як її зберігають і обробляють в інформаційних системах ДПС.
Але право отримувати певну інформацію не дає необмеженого доступу до всіх документів, рахунків чи внутрішніх систем компанії. Для різних видів відомостей закон встановлює свої підстави й процедури.
Звітність: бізнес сам дає дані для аналізу
Найочевидніше джерело — звітність, яку компанія зобов’язана подавати. З неї податкова бачить доходи, фінансовий результат, податкові зобов’язання, окремі витрати, виплати фізичним особам та інші показники.
Найцікавіше для аналізу — зіставлення різних форм. Наприклад, компанія декларує великі обсяги продажів, а витрати на персонал мінімальні. Саме по собі порушенням це не є. Але такий розрив може стати приводом глибше подивитися на фактичну діяльність і порівняти задеклароване з іншими даними.
До того ж за статтями 75 і 76 ПКУ податкова проводить камеральні перевірки у своєму приміщенні, виключно на підставі даних декларацій і електронних систем. Для цього не потрібні ні окреме рішення керівника, ні згода чи присутність платника. Тобто відсутність інспекторів у вашому офісі ще не означає відсутності контролю.
ЄРПН і ПРРО: операції вже є в системах ДПС
Для платників ПДВ важливе джерело — Єдиний реєстр податкових накладних і система електронного адміністрування ПДВ. Вони показують задекларовані операції, податкові зобов’язання, податковий кредит і зв’язки між постачальниками та покупцями. Податкова може порівнювати закупівлі й продажі, простежувати ланцюги постачання й шукати розбіжності.
Ще одне джерело — РРО і програмні РРО. Вони дають дані про фіскалізовані розрахунки: обсяги продажів, суми, реквізити чеків. Проте дані РРО не можна автоматично прирівнювати до всіх доходів компанії: чи потрібен РРО, залежить від виду операцій.
Головну цінність для аналізу має не окреме джерело, а можливість зіставити дані з кількох систем. Наприклад, продажі порівнюють із закупівлями, деклараціями й даними про контрагентів.
Державні реєстри
За пп. 20.1.3 ПКУ контролюючі органи можуть безоплатно отримувати від державних органів, підприємств і організацій, зокрема тих, що ведуть державні реєстри й кадастри, інформацію, документи й матеріали.
На практиці найважливіші:
- Єдиний державний реєстр юридичних осіб, ФОП та громадських формувань — керівники, засновники, місцезнаходження, інші реєстраційні дані.
- Державний реєстр речових прав на нерухоме майно — для перевірки майнових податків, прав власності й користування приміщеннями.
- Державний земельний кадастр та інші реєстри майна — хто володіє й користується землею та іншим майном.
Водночас необмеженого прямого доступу до всіх реєстрів у кожного працівника ДПС немає. Обсяг інформації й порядок її отримання визначають закон і механізми інформаційної взаємодії між органами.
Юридична адреса і пільга власника житла
Показовий приклад — розміщення компанії в чужому житлі. Відомості про власника, зареєстровані права й договір користування можуть знадобитися, коли податкова перевіряє, чи правомірно власник застосовує пільгу.
За пп. 266.4.3 ПКУ пільги з податку на нерухоме майно не застосовуються до житла, яке власник використовує для отримання доходу, зокрема здає в оренду чи позичку. Проте сама реєстрація компанії за адресою ще не доводить, що пільгу застосовували неправомірно. Наслідки залежать від того, як нерухомістю фактично користуються. Детальніше у статті «Нова реєстрація бізнесу — нові податкові ризики».
Чи бачить податкова всі рухи коштів на рахунках
Це одне з найчастіших запитань. Коротка відповідь: ні, загального права вільно переглядати всі банківські операції компанії податкова не має.
За п. 69.2 ПКУ банки та інші фінансові установи повідомляють податкову про відкриття й закриття рахунків. Пп. 20.1.5 ПКУ дозволяє податковій отримувати довідки й копії документів про наявність рахунків, а інформацію про обсяг і обіг коштів на рахунках — на підставі рішення суду.
Окремі випадки, зокрема міжнародний автоматичний обмін фінансовою інформацією, регулюють спеціальні норми.
Тому не варто плутати повідомлення про те, що рахунок існує, з доступом до історії всіх операцій за ним.
Рахунки за кордоном
Окрема тема для бізнесу та власників — автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки за стандартом CRS (Common Reporting Standard). Податкові органи країн-учасниць обмінюються визначеною фінансовою інформацією.
У жовтні 2026 року ДПС повідомила, що за підсумками чергової звітної кампанії отримала дані про фінансові рахунки від 83 юрисдикцій і передала дані 97 юрисдикціям (7eminar, 09.10.2026).
Залежно від виду рахунку така інформація може містити дані про власника, фінансову установу, залишок коштів і окремі види доходів. Повної історії кожної операції CRS не передбачає, а отримання даних ще не означає, що порушення встановлено. Проте обмін помітно розширює можливості перевірити, що декларують українські податкові резиденти щодо іноземних активів.
Податковий запит: коли наявних даних замало
Якщо отримані відомості треба уточнити, податкова може надіслати письмовий запит за п. 73.3 ПКУ. У ньому мають бути підстави для запиту з інформацією, що їх підтверджує, перелік запитуваної інформації та документів, а також печатка контролюючого органу.
Відповісти треба протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, якщо Кодекс не встановлює іншого строку. Для зустрічної звірки строк — 10 робочих днів (пп. 73.3.3 ПКУ).
Платник має право перевірити, чи законний запит, чи правильно він оформлений і чи відповідає перелік документів підставам, визначеним законом. Неналежно оформлений запит не має тих самих наслідків, що законна вимога. Проте ігнорування належного запиту за певних умов може стати підставою для документальної позапланової перевірки. Як правильно відповідати, ми розповідали у статті «Запит від податкової».
Що каже Верховний Суд
Великий масив інформації ще не робить висновки податкової обґрунтованими. Верховний Суд послідовно вимагає досліджувати фактичні обставини операцій і належні докази.
Справа № 160/3364/19: позиція Великої Палати
У постанові від 7 липня 2022 року Велика Палата Верховного Суду розглянула спір ТОВ «АТБ-маркет» з податковою щодо реальності операцій.
Податкова дійшла висновку, що контрагенти не мали працівників і ресурсів, на підставі узагальненої податкової інформації. Велика Палата зазначила, що така інформація має виключно інформативний характер і сама собою не доводить податкових правопорушень. Порушення з боку постачальників у ланцюгу не є підставою позбавляти покупця витрат чи податкового кредиту, якщо не встановлено, що він знав про таку поведінку і діяв злагоджено з контрагентами. Касаційну скаргу податкової залишили без задоволення.
Справа № 0540/9345/18-а: податкова інформація не є першоджерелом
У постанові від 23 червня 2026 року Касаційний адміністративний суд зазначив: узагальнена податкова інформація не є першоджерелом, тож сама її наявність у податкової не доводить порушень. Така інформація має бути підтверджена належними й допустимими доказами, зокрема документами обліку платника та його контрагента, і оцінюватися разом із первинними документами.
Висновок обох рішень простий: бази даних допомагають податковій знаходити ризики, але не звільняють її від обов’язку доводити порушення. Водночас правильно оформлені документи теж не врятують, якщо операції насправді не було.
Як зменшити ризики
Найкраще дивитися на свою діяльність очима податкової: через дані, які вже є в її системах, а не тільки через документи в бухгалтерії.
- Регулярно зіставляйте податкову й фінансову звітність. Розбіжності між джерелами варто знаходити вчасно й мати для них документальне пояснення.
- Перевіряйте контрагентів. Особливо реальність операцій, якість первинних документів і фактичний рух товарів, робіт, послуг.
- Звіряйте дані ПРРО з обліком. Помилки виправляйте в порядку, встановленому законом.
- Стежте за даними в державних реєстрах. Актуальність відомостей про компанію, адресу, майно впливає на правильність податків.
- Оцінюйте міжнародні ризики. Власникам іноземних компаній і рахунків варто враховувати правила податкового резидентства, КІК і обміну інформацією.
- Не відповідайте на запити ДПС без юридичного аналізу. Перевірте підстави, зміст, строки й можливі наслідки відповіді.
Висновок
Виїзні перевірки й вимоги документів становлять лише частину сучасного податкового контролю. ДПС отримує багато даних зі звітності, реєстрів, електронних систем і міжнародного обміну. Це дає змогу аналізувати діяльність компаній і бачити розбіжності ще до документальної перевірки.
Проте можливість отримати інформацію не дає права автоматично визнавати операції нереальними, донараховувати податки чи штрафувати без належних підстав.
Завдання бізнесу — щоб фактична діяльність збігалася з документами й звітністю, ризики помічалися вчасно, а позицію можна було обґрунтувати. Краще знайти податковий ризик самостійно, ніж прочитати про нього в акті перевірки.
Нормативна база
- Податковий кодекс України № 2755-VI — пп. 20.1.3, 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 (отримання інформації від органів і банків), п. 69.2 ст. 69 (повідомлення про відкриття й закриття рахунків), п. 72.1 ст. 72 (джерела податкової інформації), п. 73.3, пп. 73.3.3 ст. 73 (податковий запит і строки відповіді), п. 74.1 ст. 74 (обробка податкової інформації), пп. 75.1.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 (камеральна перевірка), пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 (обмеження пільг з податку на нерухоме майно)
- Постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19
- Постанова КАС ВС від 23.06.2026 у справі № 0540/9345/18-а
ARGUS Consulting group проводить юридичний і податковий аудит компаній, перевіряє ризики операцій, готує відповіді на запити податкової та захищає бізнес під час перевірок і спорів. Детальніше — у розділі супровід податкових спорів.
Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною юридичною чи податковою консультацією. Стан нормативної бази — 16.11.2026.
Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною юридичною консультацією. Законодавство змінюється — для рішення у вашій ситуації зверніться до нас.