← До всіх статей
Рубрика «Безпека бізнесу»

Опубліковано: · Володимир Соколов, керівник ARGUS Consulting group (LinkedIn) · безпека бізнесу

Ваш бізнес розповідає більше, ніж ви думаєте: як інформацію із сайтів і соцмереж використовують податкова, правоохоронці та шахраї

Як публікації компанії на сайті й у соцмережах стають джерелом для податкової, доказом у суді та матеріалом для шахраїв. Приклади ДПС і практика ВС.

Компанії показують у соцмережах виробництво, знайомлять із командою, хваляться новими контрактами, відкриттям магазинів і фінансовими успіхами. Це працює на продажі.

Проте ці дописи читають і податкова, правоохоронці, конкуренти й шахраї. Іноді бізнес сам викладає те, що сторонні збирали б місяцями.

Публікації можуть допомогти встановити, як компанія працює насправді, виявити ознаки порушень або підготувати шахрайство. Нижче — приклади з повідомлень ДПС, судова практика і ризики, які підприємці часто недооцінюють.

Від Instagram до податкової перевірки

30 квітня 2026 року ГУ ДПС у Львівській області повідомило про перевірку підприємця, який продавав через Instagram побутову техніку відомих брендів.

Під час доперевірочного аналізу податківці помітили продажі через соцмережу й ознаки того, що підприємець не застосовує РРО. На фактичній перевірці провели контрольну закупівлю на 40 тис. грн. За повідомленням ДПС, розрахунок прийняли без РРО/ПРРО і без розрахункового документа.

Податкова кваліфікувала це як порушення пунктів 1 і 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР і повідомила про застосування фінансових санкцій.

Instagram тут лише підказав, куди дивитися. Порушення, за версією ДПС, зафіксувала контрольна закупівля. Соцмережі стають джерелом інформації для податкового контролю, навіть коли самі дописи нічого не доводять.

Джерело: ГУ ДПС у Львівській області, 30.04.2026.

Чи можуть публікації в інтернеті бути доказами

Так, закон це дозволяє. Електронні докази визначають стаття 99 Кодексу адміністративного судочинства, стаття 96 Господарського процесуального кодексу і стаття 100 Цивільного процесуального кодексу. До них належать, зокрема, вебсайти (сторінки), фотографії, відеозаписи, повідомлення та інші дані в електронній формі.

У кримінальному провадженні такі матеріали оцінюють за правилами статей 84, 86 і 99 Кримінального процесуального кодексу.

Для податкової перевірки підстави для висновків перелічені в п. 83.1 Податкового кодексу. Серед них — податкова інформація, інші матеріали, отримані в порядку, передбаченому законом, а також фото-, відео- і звукозаписи, які контролюючий орган отримав або виготовив (пп. 83.1.6, 83.1.7).

Але треба розрізняти дві речі: інформацію, через яку податкова звернула увагу на компанію, і доказ конкретного порушення. Сам допис не доводить порушення й не є автоматичною підставою для перевірки. Щоб стати доказом, інформація має бути достовірною, мати зрозуміле походження, стосуватися предмета спору й бути отриманою в законний спосіб.

Коли маркетинг розкриває реальну діяльність

Те, що компанія пише про себе в інтернеті, не завжди збігається з її документами.

Наприклад, компанія публічно розповідає про великі поставки, обсяги продажів чи новий цех, а в обліку цих операцій немає. Це питання, на яке податкова захоче отримати відповідь.

Те саме з трудовими відносинами. Фото працівників, відео з виробництва, дописи про команду можуть використати, щоб встановити, хто фактично працює на компанію. Проте людина на фото біля верстата ще не працівник. Для трудових відносин важать характер роботи, підпорядкування, оплата й організація процесу.

Окремо варто стежити за публічними заявами керівників. Інтерв’ю, виступи на конференціях, розповіді про структуру бізнесу можуть зіставляти з тим, що відображено в документах.

Дроблення бізнесу: коли соцмережі показують зв’язки між ФОП

Штучне дроблення є одним із найгостріших податкових ризиків. Це коли фактично єдиний бізнес формально ділять між кількома ФОП чи компаніями, щоб отримати податкову вигоду. Детальніше — у статті «Дроблення бізнесу через ФОП».

Уявімо мережу магазинів з одним брендом, сайтом, керівництвом і персоналом. На сайті написано, що це одна компанія з кількома десятками точок. А продажі в кожній точці оформлені на різних ФОП. Такий сайт фактично сам описує модель, яку податкова захоче перевірити.

Що може привернути увагу:

  • один сайт, торгова марка й рекламні кампанії для кількох ФОП;
  • публічні заяви про одного власника чи централізоване управління мережею;
  • спільні персонал, бухгалтерія, адміністратори й керівники;
  • єдина система замовлень, оплат і розподілу товарів;
  • згадки про централізовані закупівлі й управління грошима;
  • реклама кількох юридично незалежних продавців як однієї компанії.

Жодна з цих ознак сама по собі не доводить порушення. Але вони допомагають встановити фактичні зв’язки між суб’єктами господарювання.

ДПС прямо називає ознаками дроблення роботу кількох ФОП в одному приміщенні, одну торгову марку чи бренд, однакові IP-адреси для доступу до клієнт-банку і ПРРО, масову реєстрацію ФОП за однією адресою та спільних працівників (ГУ ДПС у Дніпропетровській області, 09.03.2026). Спільний бренд, сайт і реклама — саме те, що найлегше побачити в інтернеті.

Один бренд, дев’ять ФОП

19 жовтня 2026 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області розповіло про перевірки мереж з ознаками дроблення.

Мережа зоомагазинів працювала під однією торговою маркою через дев’ять ФОП на спрощеній системі, а звітність подавали з однієї IP-адреси. За повідомленням ДПС, покупцям не видавали фіскальних чеків, а дев’ять найманих працівників працювали без належного оформлення. Матеріали передали до Держпраці.

У салоні краси в Дніпрі шість ФОП мали спільного адміністратора й одну касу. Податкова повідомила про порушення на понад 2,5 млн грн.

Це результати перевірок за версією ДПС, а не остаточне судове рішення щодо всієї бізнес-моделі.

Джерело: ГУ ДПС у Дніпропетровській області, 19.10.2026.

Чи означає спільний бренд незаконне дроблення

Ні. Кілька підприємців можуть законно працювати під однією торговою маркою, в одному приміщенні чи зі спільною рекламою, якщо відносини між ними правильно оформлені. Франчайзинг саме так і влаштований.

Вирішує не зовнішня схожість, а реальна самостійність кожного бізнесу й дотримання податкових правил. Завдання юридичного аудиту — перевірити, чи відповідає оформлена на папері структура тому, як бізнес працює насправді.

Що каже Верховний Суд

Практика показує: інформація з інтернету може мати доказове значення, але податкова мусить підтверджувати свої висновки належними доказами.

Справа № 420/21469/25: дані з сайтів не замінюють офіційних доказів

Постановою від 2 червня 2026 року Касаційний адміністративний суд розглянув спір ТОВ «ОДЕМАРА» з ГУ ДПС в Одеській області.

Податкова поставила під сумнів операції з двома нерезидентами, посилаючись на дані інтернет-сайтів, за якими ці компанії неактивні або відомостей про них немає. Суд зазначив, що це була єдина підстава висновків податкової. Водночас товариство надало первинні документи, свідоцтва про реєстрацію контрагентів і SWIFT-повідомлення про оплати.

Суд погодився з першою інстанцією: дані сайтів стосувалися дати запиту, а не періоду операцій; один із записів узагалі стосувався іншої компанії з тією самою назвою; статус ресурсу opencorporates.com не офіційний. Офіційної інформації від компетентних органів інших держав податкова не отримувала.

Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову апеляційного суду й залишив у силі рішення першої інстанції на користь платника.

Справа № 457/1153/20: чи достатньо скриншота з Facebook

У постанові від 25 травня 2022 року Касаційний цивільний суд розглядав спір про поширення недостовірної інформації у Facebook. Позивач надав лише скриншот, а відповідачка заперечувала, що це її допис.

Суд зазначив, що скриншот є належним доказом, якщо доведено, що інформацію під акаунтом поширила саме ця особа. Справу направили на новий розгляд.

Тобто ім’я чи фото на сторінці ще не доводять авторства. Для бізнесу це працює в обидва боки: матеріали із соцмереж оцінюють з урахуванням їх походження, достовірності й належності конкретній особі.

Що з цією інформацією роблять шахраї

Є ще одна загроза, яку часто недооцінюють. Публічні матеріали допомагають готувати шахрайство, кібератаки, крадіжки та інші посягання на компанію, її працівників, клієнтів і власників. Зловмисникам не завжди потрібен доступ до конфіденційних документів — вистачає того, що бізнес уже виклав сам.

Шахрайство від імені керівництва

На сайті є імена й контакти директора, головного бухгалтера, фінансового менеджера. У соцмережах керівник пише про відрядження, переговори, нові контракти.

З цього шахраї складають переконливе повідомлення «від директора» з проханням терміново оплатити рахунок чи змінити реквізити постачальника. Найнебезпечніше, коли в повідомленні правильні імена, посади й назви поточних проєктів.

Підроблені сайти й сторінки компанії

Шахраї копіюють фірмовий стиль, логотипи, фото, описи товарів і навіть відгуки. На цій основі створюють фальшиві інтернет-магазини й сторінки, через які збирають гроші з покупців. Компанія втрачає репутацію і витрачає час на скарги та захист своїх прав.

Інформація про активи й охорону

Відео зі складу, цеху чи магазину іноді показує більше, ніж планував маркетолог: де зберігають цінне майно, як влаштована охорона, як потрапити в приміщення, як рухаються товари. За певних обставин це допомагає спланувати крадіжку.

Особиста безпека власників

Дописи про великі угоди, дорогі покупки, подорожі, місця, де буває керівник і його родина, створюють додаткові ризики. Небезпечне саме поєднання: інформація про статки плюс подробиці повсякденного життя, маршрутів і оточення. Таке можуть використати для погроз чи вимагання.

Кібератаки

Відомості про працівників, постачальників, програми й внутрішні процеси допомагають готувати персоналізовані фішингові атаки. Наприклад, бухгалтер отримує лист нібито від реального контрагента з назвою знайомого проєкту. Лист виглядає правдоподібно, але містить шкідливе вкладення чи посилання на підроблений сайт.

Головний сервісний центр МВС і кіберполіція у червні 2026 року попереджали, що навіть звичайні фото в соцмережах допомагають шахраям скласти «цифровий портрет» людини, створити фальшиві акаунти й підробити документи (передрук на сайті Полтавської РВА, 17.06.2026). У березні 2026 року МВС описувало схему викрадення Instagram-акаунтів під приводом отримання «синьої галочки» (ZAXID.NET, 06.03.2026).

Залежно від обставин такі дії можуть мати ознаки злочинів, передбачених, зокрема, статтями 189 (вимагання), 190 (шахрайство) і 361 (несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем) Кримінального кодексу.

Як захистити бізнес

Захист має поєднувати юридичну, фінансову, інформаційну й фізичну безпеку.

  1. Проведіть аудит публічної інформації. Перегляньте сайт, сторінки в соцмережах, рекламу, інтерв’ю керівників та інші відкриті джерела про компанію.
  2. Зіставте публічні заяви з реальністю. Те, що компанія пише про структуру, персонал, операції й масштаби, має відповідати фактам і документам.
  3. Оцініть ризики співпраці ФОП і компаній. Якщо є спільні бренд, персонал, приміщення чи управління, перевірте договірну модель і реальну самостійність кожного учасника.
  4. Встановіть правила публікацій. Визначте, що потребує погодження юриста чи відповідального за безпеку: фінансові показники, внутрішні процеси, персональні дані, відомості про активи.
  5. Захистіть платежі й акаунти. Двофакторна автентифікація, окреме підтвердження зміни реквізитів, розмежування доступів, навчання персоналу розпізнавати шахрайські повідомлення.
  6. Регулярно перевіряйте, що про вас можна знайти. Періодичний аналіз відкритих джерел допомагає вчасно помітити застарілі матеріали, фальшиві сторінки й надто детальні дописи.

Про інші загрози — у статті «5 загроз для безпеки бізнесу».

Висновок

Договори, облік і звітність — це ще не вся безпека бізнесу. Те, що компанія сама розміщує в інтернеті, може допомогти податковій перевірити її діяльність, стати доказом у спорі або матеріалом для шахраїв.

Найуважнішими варто бути компаніям зі складною структурою, торговельним мережам, бізнесам, що працюють із кількома ФОП, і тим, хто активно веде соцмережі.

Публічність допомагає бізнесу рости, але вона має бути керованою. Те, що сьогодні викладають для клієнтів, завтра може обернутися юридичним, фінансовим чи безпековим ризиком.

Нормативна база

ARGUS Consulting group проводить аудит безпеки бізнесу: аналізує відкриті джерела про компанію, оцінює податкові, корпоративні й безпекові ризики бізнес-моделі та захищає клієнтів у відносинах з контролюючими й правоохоронними органами.

Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною юридичною консультацією. Стан нормативної бази — 09.11.2026.

Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною юридичною консультацією. Законодавство змінюється — для рішення у вашій ситуації зверніться до нас.

Перша консультація — з чого почати

Розкажіть про ваше питання — ми запропонуємо формат роботи та наступні кроки.

Харків · Львів, Україна · Пн–Пт, 10:00–18:00 · +38 (050) 695 00 75

Залишити заявку