Реєстрація компанії та супровід резидента Дія.City

Дія.City — це спеціальний правовий та податковий режим для технологічного бізнесу в Україні. Однак на практиці отримання статусу резидента — лише один із етапів.

До подання заяви необхідно правильно зареєструвати та структурувати компанію, визначити види діяльності, модель роботи з командою і систему оподаткування. Після отримання статусу необхідно постійно контролювати відповідність установленим критеріям, оформлювати відносини з працівниками та гіг-спеціалістами, подавати звітність і враховувати ризики втрати статусу.

Окремі умови передбачені для новостворених технологічних компаній, які можуть набути статус резидента на умовах, передбачених для стартапів, навіть якщо на момент вступу ще не виконують вимоги щодо дев’яти спеціалістів або середньої винагороди в еквіваленті 1 200 євро.

Розглянемо, як правильно підготувати компанію до Дія.City та що потрібно враховувати після набуття статусу.

Що таке Дія.City

Правовий режим Дія.City регулюється насамперед Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 1667-IX. Резидентом Дія.City може бути юридична особа, зареєстрована в Україні, яка відповідає вимогам ст. 5 цього Закону.

За даними Мінцифри (серпень 2026 року), у режимі Дія.City перебуває понад 4 500 резидентів, у яких працює понад 206 тисяч спеціалістів.

Режим передбачає, зокрема:

• спеціальну модель роботи з гіг-спеціалістами;
• особливі правила оподаткування доходів спеціалістів;
• можливість обрання спеціального режиму корпоративного оподаткування;
• корпоративні та договірні інструменти, адаптовані для технологічного бізнесу.

Офіційний портал Дія.City станом на 2026 рік зазначає такі основні ставки щодо доходів спеціалістів: 5% ПДФО, 5% військового збору та ЄСВ у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати, за умови виконання встановлених законом критеріїв. Для корпоративного оподаткування можливий стандартний податок на прибуток 18% або спеціальний режим із 9% щодо визначених Податковим кодексом операцій.

Водночас податкову модель потрібно обирати окремо для конкретної компанії — сам факт отримання статусу резидента Дія.City не означає автоматичної доцільності переходу на 9% режим.

1. Реєстрація компанії під Дія.City

Якщо бізнес тільки створюється, підготовку до Дія.City бажано починати ще до державної реєстрації юридичної особи. Найчастіше для технологічного бізнесу використовується товариство з обмеженою відповідальністю.

Державна реєстрація юридичної особи здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» № 755-IV. Чинна на момент підготовки цієї статті редакція Закону — від 24 квітня 2026 року.

При створенні ТОВ необхідно, зокрема, визначити:

• склад засновників;
• розміри їх часток;
• розмір статутного капіталу;
• директора;
• юридичну адресу;
• види діяльності;
• порядок прийняття корпоративних рішень;
• обмеження повноважень керівника;
• порядок відчуження часток;
• механізм входу та виходу інвесторів.

Офіційна процедура державної реєстрації передбачає подання заяви, рішення засновників та, якщо товариство працюватиме не на модельному статуті, власного установчого документа. Реєстраційні документи можуть подаватися в паперовій або електронній формі.

Чому звичайного шаблонного статуту може бути недостатньо

Для компанії, яка планує:

• залучати інвесторів;
• створювати продукт із декількома засновниками;
• передавати права інтелектуальної власності;
• використовувати опціони;
• укладати значні договори;
• входити до Дія.City,

стандартний статут може не вирішувати всіх корпоративних ризиків. Тому ще на етапі створення компанії бажано визначити правила взаємодії між власниками та механізми корпоративного контролю.

2. Хто може стати резидентом Дія.City

Загальні вимоги встановлені ст. 5 Закону № 1667-IX. Для стандартного резидентства компанія повинна одночасно відповідати кільком критеріям.

Кваліфікована діяльність

Компанія повинна здійснювати один або декілька видів діяльності, визначених Законом. До них належать, зокрема:

• розробка та тестування програмного забезпечення;
• видання та розповсюдження програмного забезпечення;
• SaaS;
• кібербезпека;
• IT-R&D;
• навчання у сфері програмування та IT;
• окремі напрями digital marketing;
• робототехніка;
• діяльність, пов’язана з окремими технологічними та платіжними рішеннями;
• інші передбачені законом напрями.

Офіційний портал Дія.City публікує перелік кваліфікованих напрямів діяльності.

Важливо, щоб відповідний вид діяльності був зазначений у статуті та/або відомостях про компанію в ЄДР. Це прямо передбачено п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 1667-IX.

3. Які фінансові та кадрові критерії повинен виконувати звичайний резидент

За загальним правилом резидент Дія.City повинен забезпечувати:

Не менше дев’яти спеціалістів. Середньооблікова кількість працівників і гіг-спеціалістів повинна становити не менше дев’яти осіб за результатами кожного календарного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем набуття статусу.

Середню винагороду не менше 1 200 євро. Середня місячна винагорода залученим працівникам та гіг-спеціалістам повинна становити не менше еквівалента 1 200 євро за офіційним курсом НБУ станом на перше число відповідного місяця.

Не менше 90% кваліфікованого доходу. Закон вимагає, щоб не менше 90% загального доходу компанії становив кваліфікований дохід від передбачених режимом видів діяльності. Цей критерій перевіряється як за початковий період після вступу, так і надалі за календарними роками.

Крім цього, щодо компанії не повинно існувати обставин, які відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону виключають можливість перебувати у статусі резидента.

4. Дія.City для стартапу: у чому особливість

Для новостворених компаній Закон передбачає спеціальний механізм. Юридична особа може отримати статус резидента Дія.City на умовах ч. 3 ст. 5 Закону № 1667-IX, навіть якщо на момент вступу ще не виконує стандартні вимоги щодо:

• дев’яти працівників/гіг-спеціалістів;
• середньої винагороди в еквіваленті 1 200 євро.

У Реєстрі Дія.City для таких компаній робиться окрема відмітка про набуття статусу відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону. Цей механізм на практиці часто називають резидентством Дія.City на умовах стартапу.

Яким вимогам має відповідати стартап

1. Компанія створена не більше 24 місяців тому. Державна реєстрація юридичної особи повинна бути здійснена не раніше ніж за 24 календарних місяці до дня подання заяви на резидентство. Цей строк необхідно рахувати саме до дати подання заяви.

2. Компанія повинна здійснювати кваліфіковану діяльність. Послаблення для стартапів не означає, що можна здійснювати будь-яку діяльність. Компанія все одно повинна відповідати вимозі щодо передбачених Законом видів діяльності та критерію кваліфікованого доходу.

3. Дохід не повинен перевищувати встановлений законодавством ліміт. Для стартапів діє спеціальний критерій доходу. Закон прив’язує його до граничного обсягу доходу, встановленого Податковим кодексом України для платників єдиного податку третьої групи. Цей критерій застосовується не лише до одного року, а до відповідних періодів, прямо визначених ч. 3 ст. 5 Закону — зокрема року, що передував поданню заяви, року подання заяви, року набуття статусу та наступного календарного року.

На 2026 рік граничний обсяг доходу для третьої групи платників єдиного податку становить 10 091 049 грн (1167 мінімальних заробітних плат по 8 647 грн). Для інших років цю суму потрібно рахувати окремо.

Тому під час вступу до Дія.City важливо перевірити не приблизний оборот компанії, а його відповідність конкретному законодавчому ліміту у відповідному році.

Скільки часу діють пільгові умови для стартапу

Компанія може перебувати у статусі резидента Дія.City за правилами ч. 3 ст. 5 Закону не довше ніж до 31 грудня календарного року, наступного за роком, у якому вона набула статусу резидента.

Наприклад: якщо компанія стала резидентом на умовах стартапу у 2026 році, перехідний період може діяти до 31 грудня 2027 року.

До завершення цього періоду компанія повинна привести модель роботи у відповідність до загальних вимог, якщо планує надалі зберігати статус резидента.

Окремо варто врахувати податковий бік питання. Пільговий період стосується передусім збереження статусу резидента: стартап може мати менше дев’яти спеціалістів. Натомість критерій середньої винагороди впливає на ставку оподаткування: якщо середня місячна винагорода спеціалістів менша за еквівалент 1 200 євро, їхні доходи оподатковуються ПДФО за ставкою 18%, а не 5%. Тому «стартапні» умови не означають автоматичного застосування пільгової ставки. Саме тому стартапу необхідно заздалегідь планувати:

• найм команди;
• рівень винагороди;
• структуру доходів;
• строки укладення гіг-контрактів;
• фінансову модель.

5. Як відбувається отримання статусу Дія.City

Для набуття статусу юридична особа подає відповідну заяву до уповноваженого органу. Стаття 6 Закону № 1667-IX визначає обов’язкові відомості, які мають міститися у заяві. Зокрема:

• найменування та код ЄДРПОУ;
• контактні дані;
• відомості про визначених законом посадових осіб;
• види кваліфікованої діяльності;
• необхідні запевнення щодо відповідності встановленим вимогам;
• для стартапу — зазначення про звернення на умовах ч. 3 ст. 5 Закону.

До заяви також може бути додана заява про перехід на оподаткування як резидента Дія.City — платника податку на прибуток на особливих умовах.

Юридична особа набуває статусу резидента з дня внесення відповідного запису до Реєстру Дія.City.

6. Чому перед поданням заяви потрібен юридичний аудит

Формально процедура вступу є відносно простою. Але головний ризик полягає не в заповненні заяви, а в тому, чи відповідає бізнес фактично тим запевненням, які в ній надає.

Перед поданням документів ми рекомендуємо перевірити:

• дату створення юридичної особи;
• КВЕДи;
• фактичні види діяльності;
• договори з клієнтами;
• структуру доходів;
• кінцевих бенефіціарних власників;
• корпоративну структуру;
• кількість працівників;
• чинні трудові та цивільно-правові договори;
• прогноз середньої винагороди;
• податкову модель;
• наявність обставин, які перешкоджають набуттю статусу.

Для стартапу додатково необхідно перевірити критерій доходу та правильність розрахунку 24-місячного строку.

7. Гіг-контракти: окрема модель співпраці

Однією з основних особливостей Дія.City є можливість залучення гіг-спеціалістів. Закон № 1667-IX визначає гіг-спеціаліста як фізичну особу, яка виконує роботи та/або надає послуги резиденту на підставі гіг-контракту.

Це окрема правова модель, яка не тотожна:

• трудовому договору;
• договору з ФОП;
• звичайному договору про надання послуг.

Тому використання шаблонного договору з ФОП із заміною назви на «гіг-контракт» — неправильний підхід. Гіг-контракт необхідно адаптувати під конкретні функції спеціаліста та передбачити, зокрема:

• предмет;
• винагороду;
• порядок виконання завдань;
• робочий час або іншу модель організації співпраці;
• права на результати інтелектуальної діяльності;
• конфіденційність;
• відповідальність;
• порядок припинення співпраці.

8. Інтелектуальна власність для IT-компанії

Для технологічного бізнесу одним із ключових активів є не офіс або обладнання, а:

• програмний код;
• дизайн;
• алгоритми;
• торговельні марки;
• бази даних;
• документація;
• контент;
• технологічні рішення.

Тому при створенні компанії необхідно одразу визначити, кому юридично належать права на продукт.

Особливо це критично, якщо продукт спочатку створювали:

• засновники до реєстрації компанії;
• ФОП;
• зовнішні розробники;
• фрилансери;
• іноземні підрядники.

Перед залученням інвестицій інвестор майже напевно перевірятиме IP chain of title — документальний ланцюг переходу прав від авторів до компанії. Тому супровід Дія.City доцільно поєднувати з IP-аудитом та оформленням передачі майнових прав.

9. Звітність резидента Дія.City

Отримання статусу не завершує процедуру. Резидент повинен підтверджувати відповідність критеріям. Закон передбачає початковий та річні звіти про відповідність.

Початковий звіт подається за підсумками трьох повних календарних місяців, наступних за місяцем набуття статусу. Для стартапів є особливість: незалежний висновок аудитора до початкового звіту за загальним правилом не подається, однак Мінцифри може запросити його у випадку виявлення розбіжностей із фінансовою звітністю.

Надалі кожен резидент повинен щороку не пізніше 1 червня року, наступного за звітним, подати звіт про відповідність. До річного звіту додається незалежний висновок суб’єкта аудиторської діяльності.

Пропуск строків звітування може мати суттєві наслідки. Закон прямо передбачає можливість втрати статусу, зокрема у разі прострочення подання звіту про відповідність та/або незалежного висновку більш ніж на 20 робочих днів, а також у разі повторних послідовних порушень строків.

10. Що входить у юридичний супровід резидента Дія.City

Для компанії важливо не лише отримати статус, а зберігати відповідність режиму протягом усього періоду роботи. Юридичний супровід може включати:

• контроль критеріїв резидентства;
• перевірку структури кваліфікованого доходу;
• супровід змін у корпоративній структурі;
• розробку та перевірку гіг-контрактів;
• трудові договори;
• договори з ФОП та іншими підрядниками;
• NDA;
• IP assignment agreements;
• договори з клієнтами;
• корпоративні документи;
• консультування щодо оподаткування;
• підготовку до звітування;
• координацію з аудитором;
• повідомлення Мінцифри про зміни;
• аналіз ризиків втрати статусу.

Для стартапів особливе значення має контроль моменту, коли компанія повинна перейти від перехідних умов до повного виконання критеріїв Дія.City.

Які помилки ми найчастіше рекомендуємо попередити

Проблеми нерідко виникають не під час подання заяви, а через декілька місяців після набуття статусу. До типових ризиків належать:

• неправильно визначені КВЕДи;
• діяльність компанії фактично не відповідає кваліфікованим напрямам;
• недостатня частка кваліфікованого доходу;
• неправильний розрахунок середньої винагороди;
• зменшення кількості спеціалістів нижче встановленого рівня;
• неправильне оформлення гіг-контрактів;
• права на програмний продукт залишилися у засновника або ФОП;
• пропущені строки звітування;
• неврахований граничний дохід для стартапу;
• закінчився перехідний період стартапу, але компанія ще не виконує загальні критерії.

Тому модель «спочатку отримаємо статус, а потім розберемося з документами» створює зайві юридичні та податкові ризики.

Як виглядає супровід компанії від створення до Дія.City

Етап 1. Аналіз бізнес-моделі. Визначаємо продукт, види діяльності, команду, структуру доходів, власників та заплановане фінансування.

Етап 2. Реєстрація юридичної особи. Готуємо корпоративну структуру, статут, рішення засновників, КВЕДи та проводимо державну реєстрацію.

Етап 3. Податкове структурування. Аналізуємо оптимальну систему оподаткування та доцільність спеціального режиму Дія.City.

Етап 4. Перевірка критеріїв резидентства. Визначаємо, чи компанія входить на загальних умовах, або може скористатися правилами для стартапу.

Етап 5. Подання заяви до Дія.City. Готуємо та супроводжуємо подання документів.

Етап 6. Оформлення команди. Готуємо гіг-контракти, трудові договори, NDA, IP-документи та інші необхідні договори.

Етап 7. Постійний compliance. Контролюємо виконання критеріїв, корпоративні зміни, звітність та ризики втрати статусу.

Чи варто створювати нову компанію спеціально під Дія.City

Не завжди. Іноді оптимальніше адаптувати вже існуючу юридичну особу. В інших випадках доцільно зареєструвати окрему компанію, наприклад, якщо:

• потрібно відокремити IT-напрям;
• залучається інвестор;
• необхідно відокремити інтелектуальну власність;
• існуюча компанія має непрофільні доходи;
• існуюча юридична особа не відповідає критеріям режиму;
• стартап створюється як окремий продукт.

Це питання потрібно вирішувати до реєстрації нової структури, оскільки помилка на цьому етапі може надалі вплинути на оподаткування, інвестиції, структуру власності та відповідність Дія.City.

Висновок

Дія.City — це не просто реєстрація у спеціальному реєстрі. Для бізнесу це комплексна правова модель, яка охоплює:

• корпоративну структуру;
• оподаткування;
• найм команди;
• гіг-контракти;
• інтелектуальну власність;
• звітність;
• compliance.

Для новостворених технологічних компаній закон передбачає можливість набути статус на умовах стартапу, що дозволяє протягом перехідного періоду не виконувати окремі загальні кадрові критерії. Але цей режим також передбачає чіткі вимоги щодо строку існування компанії, доходу, виду діяльності та подальшого переходу до загальних критеріїв.

ARGUS Consulting group супроводжує IT-компанії на всіх етапах роботи з Дія.City: від реєстрації юридичної особи та побудови корпоративної структури до отримання статусу резидента, у тому числі на умовах стартапу, підготовки гіг-контрактів, оформлення інтелектуальної власності та подальшого юридичного супроводу резидента.

Нормативна база та реєстри

• Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 1667-IX — ст. 5 (вимоги до резидента), ст. 6 (заява), ст. 9 (втрата статусу)
• Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» № 755-IV
• Податковий кодекс України — оподаткування резидентів Дія.City та ліміт доходу для третьої групи єдиного податку
• Портал Дія.City · Реєстр резидентів · Звіт про відповідність і незалежний висновок